Існує щонайменше п’ять польських шляхетських родин із прізвищем Голембіовскі (Gołębiowski). Усі вони мають різні герби: фамільний – Голембіовскі, а також Правдзіч, Гоздава, Мур та інші.
Згідно із польською генеалогічною традицією всі ці родини виводять себе від одного спільного польського шляхетського родоводу, який виник у ХVІ столітті на території польського Помож'я (Помор’я), котре колись належало Прусії.
Перші згадки про цей рід сягають часів панування польсько-литовської королівської династії Ягеллонів.
Історичні джерела повідомляють, що прізвище Голембіовські походить із маєтку Голембієво Шреднє (Gołębiewo Średnie), зараз Румяново (Rumianowo). У хроніках Несецького (Niesieckiego) є такий запис про рід Голембіовських: «Голембіовскі Рейманове …з Голембієва (Gołębiewa). …парафія їхня з Годзішева (Godziszewa) під Гданськом (Gdańskiem), де могила їхнього праотця». В шляхетських родоводах згадується напівлегендарний родоначальник шляхетських родів Голембіовських і Рейманових – «Ян Рейман з Голембіова – муж значний».
Відтак, польські шляхетські родини Голембіовських (Голембієвських, Голембовських) і Рейманових походять від спільного предка. Усі ці родоводи, за словами автора польського гербівника – Каспера Несецького та польського геральдика та панегіриста Яна Кароля Дахновського, походять від одного праотця – знатного рицаря Йоаннеса Реймана де Голембова, який жив у 1526 році.
Голембіовські при гербі Правдич, згідно з інформацією доктора Мінаковського, походили із Закрочима Мазовецького під Варшавою і були підкоморіями цього міста. Їхні нащадки розселилися у межах трикутника Варшава – Люблін – Ружан Мазовецький, а нащадки Павела Голембіовського переїхали на Волинь і Київщину.
