Шлюб із Юлією Войнаровською (Woynarowskiej)

3 лютого 1876 року Адольф Голембіовський одружився із дворянкою зі старовинного, знатного і шанованого польського шляхетського роду Войнаровських гербу Стжем’є (Стрем’я). Цей герб, за родинним переказом, був отриманий предками Войнаровських ще в 1001 році, під час панування польського короля Болеслава Хороброго.

Наречена Адольфа Голембіовського – Юлія (моя пра-прабаба), донька дворян Франца Войнаровського і Йоганни Войнаровської (уродженої Жолкевської), народилася 3 липня 1851 року, у родині пов’язаній із відомими історичними діячами Речі Посполитої.
==========================================================
Жолкевськi (Żółkiewski) – польський шляхетський рід гербу Любич. Міколай Жолкевський наприкінці ХV століття був белзьким воєводою. Мав двох синів Міколая й Станіслава. Станіслав (помер у 1588 році) був воєводою руським (Воєводство Руське – це Галичина (нині Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області), його онук – Станіслав Жолкевський – видатний діяч польської і світової історії – видатний полководець, Коронний гетьман військ польських, Канцлер, Київський воєвода. У 1610 році Станіслав Жолкевський, під селищем Клушино, розбив п’ятикратно переважаючу армію московітів та захопив Москву. Загинув у 1620 році під час війни із Туреччиною. Рід Жолкевських внесений у VI частину родословної книги Подільської та Волинської губерній. Наші Жолкевські походять із гілки Міколая Міколайовича Жолкевського – дядька знаменитого Коронного гетьмана, Канцлера Речі Посполитої і Воєводи Київського.
============================================================

Батько Юлії – ФРАНЦ ВОЙНАРОВСЬКИЙ (мій пра-пра-прадід) був сином Себастьяна Войнаровського (і Антоніни Михайловської), онуком Міхала-Казимира Войнаровського (і Маріанни Янішевської), правнуком Пйотра-Павела Войнаровського (і Йоанни Вроновської), й праправнуком (Агнешки-Анни Суходольської) та Яна Войнаровського.

Своє прізвище Войнаровські взяли від родинного гнізда — поселення Войнарова в Київському повіті. У 1620 році Київський ловчий і заможний магнат Стефан з Войнарова Войнаровський володів маєтками на Київщині і Волині.

Син Стефана – знатний магнат Ян (Йоанн) Войнаровський (мій пра-пра-пра-пра-пра-пра-прадід) обіймав вагомі державні посади в Речі Посполитій, був маршалком сеймику Київського воєводства, київським земським суддею, володимирським підстаростою, депутатом на королівський сейм від шляхтичів Київського воєводства. До того ж він мав почесний титул овруцького королівського ловчого.

Перші згадки про Яна Войнаровського в історичних документах датуються 1659 роком. Наступного, 1660-го року він одружився із волинською шляхтянкою Агнешкою-Анною Суходольскою. У подружжя Яна й Агнешки-Анни народилося дві доньки та четверо синів — Пйотр-Павол, Анджей, Георгій і Стефан-Антоній. Овдовівши, Ян одружився з Олександрою Мазепиною, єдиною сестрою Івана Мазепи. У другому шлюбі у нього народився син Андрій – племінник і один із найближчих сподвижників гетьмана.

Старший син Яна Войнаровського – Пйотр-Павел (мій пра-пра-пра-пра-пра-прадід) перейняв батьківський титул овруцького ловчого і обіймав в Овручі уряд підстарости. Він мав трьох синів у шлюбі із Йоанною Вроновською. Один із них Міхал-Казимир (мій пра-пра-пра-пра-прадід). Згодом мав трьох онуків (серед них: Себастьян мій пра-пра-пра-прадід), тринадцять правнуків, у тому числі Франц (мій пра-пра-прадід) – батько моєї прапрабаби Юлії Войнаровської.

Крім того Ян Войнаровський був двоюрідним братом Юрія Немирича (сина Марти з Войнарової) – знатного магната, відомого польсько-українського дипломата і діяча часів другої половини ХVII століття. Немирич був правою рукою гетьмана Виговського, автором концепції Великого князівства Руського, а також головним ідеологом і лобістом Гадяцької Угоди, в результаті якої мала утворитися Річ Посполита трьох рівних народів – польського, литовського і українського. Нажаль громадянська війна спровокована агентами московітів заблокувала втілення цього перспективного геополітичного проекту. Юрій (Єжи) Немирич і Андрій Войнаровський були знаними й шанованими у багатьох королівських дворах Європи, зокрема, дружили і родичалися зі шведськими королями.

Діти народжені в шлюбі:

Голембіовський Едвард-Целестин (народився 20 листопада 1876 року у селі Сельце, Фасовського повіту, Волинської губернії);
Голембіовський Броніслав-Альфонс (народився 14 серпня 1880 року в селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії);
Голембіовський Станіслав (народився 8 травня 1882 року в селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії);
Голембіовська Маріанна (народилась 21 липня 1884 року в селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії);
Голембіовський Казимір (народився 4 березня 1886 року у селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії);
Голембіовська Марія (народилась 01 лютого 1888 року в селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії);
Голембіовський Донат (наш прадід) (народився 7 квітня 1891 року у селі Іванків, Житомирського повіту, Волинської губернії).